Блог

15.07.2026

«PA6 бере 9% води» — цифру, яку всі цитують, читають неправильно

«PA6 бере 9% води» — цифру, яку всі цитують, читають неправильно

У кожній другій дискусії про поліамід 6 звучить одне й те саме число: «PA6 набирає 9% води». На цій підставі марку викреслюють із проєкту ще до першої тестової деталі. Проблема в тому, що 9% — це не робоче водопоглинання, а насичення у повному зануренні, тобто найгірший з фізично можливих станів. У реальному цеху й на реальній деталі цифри інші, а критична для конструктора величина взагалі не у відсотках. Ця стаття розбирає, звідки береться 9%, чому в одному TDS живуть три різні «водопоглинання», і як через це не втратити цілком робочу марку на кшталт Examid® PA6 GF30.

Усі числові значення нижче подані або з посиланням на метод випробування, або з позначкою «типово для класу — звіряти за TDS марки». Ми не приписуємо конкретних кривих маркам Material Wizard там, де їх треба брати з паспорта партії. Це матеріал про те, як читати число, а не про наш прайс. Ширший вибір «сухих» родин зібрано у хабі інженерних поліамідів; тут фокус вужчий: що насправді означають горезвісні 9% у PA6.

Суть за 30 секунд 9–9,5% — це насичення PA6 у повному зануренні у воду до рівноваги. Умови експлуатації переважної більшості деталей — це повітря, а не вода. За стандартної атмосфери 23 °C / 50% відносної вологості рівноважне водопоглинання ненаповненого PA6 — приблизно 2,5–3,0%, а за перших 24 годин занурення (ISO 62) — близько 1,5–1,9%. У PA6 GF30 частка полімеру, здатного «пити» воду, менша, тож і водопоглинання за масою нижче приблизно пропорційно до частки смоли. Але головна практична проблема не у відсотках, а у двох наслідках: розмірна зміна (близько 0,2–0,3% на кожен 1% поглинутої вологи) і падіння модуля пружності на кондиціонованому зразку відносно сухого. Тому порівнювати дві марки, узявши в однієї «dry as moulded», а в іншої «conditioned», — методологічна помилка, яка й породжує міф про 9%.

Звідки взялися 9% і чому це не робоча цифра

Число 9% реальне. Воно означає масу води, яку ненаповнений поліамід 6 набере, якщо тримати його зануреним у воду доти, доки маса перестане зростати. Це стан насичення — фізична стеля, а не робоча точка. Аліфатичні поліаміди гігроскопічні через саму хімію ланцюга: до амідних груп притягуються молекули води. Скільки їх причепиться — залежить від того, скільки води доступно навколо. У повному зануренні доступна практично вся; у повітрі з вологістю 50% — у кілька разів менше.

Тому «9%» відповідає на питання, яке більшість деталей ніколи не ставлять. Роз'єм у корпусі приладу, шестерня в редукторі, кліпса під капотом працюють у повітрі змінної вологості, а не під водою. Для них релевантна не стеля насичення, а рівновага з навколишнім повітрям. І ця рівновага для PA6 — близько 2,5–3,0% за масою при 23 °C і 50% відносної вологості. Різниця між 9% і 3% — не похибка й не маркетинг: це різниця між двома різними питаннями, на які відповідає одна й та сама марка.

Три різні «водопоглинання» в одному паспорті

Коли інженер відкриває TDS і бачить рядок «Water absorption», він майже завжди бачить не одне число, а кілька — і плутанина починається саме тут. За ISO 62 (базовий метод визначення водопоглинання пластиків) виробник може подати щонайменше три різні величини, і кожна відповідає своєму сценарію.

24 год занурення (ISO 62) ≈1,6% Рівновага 23 °C / 50% RH ≈2,8% Насичення (повне занурення) масова частка води, % ≈9,3%
Схематично, типово для класу ненаповненого PA6. Одна метрика (масова частка води), три умови випробування — тональна шкала кобальту від меншого до більшого. Точні значення звіряти за TDS конкретної марки.

Перше число — водопоглинання за 24 години занурення. Зразок кладуть у воду на добу й зважують. Для PA6 це приблизно 1,5–1,9%. Це коротка проба, зручна для контролю якості, але вона нічого не каже ні про рівновагу, ні про експлуатацію.

Друге — насичення у зануренні, ті самі 9–9,5%. Зразок тримають у воді, доки маса не стабілізується. Це фізична стеля, і саме її помилково цитують як «робоче водопоглинання».

Третє, і найважливіше для конструктора, — рівноважна вологість за стандартної атмосфери 23 °C / 50% RH, близько 2,5–3,0%. Проблема в тому, що досягти цієї рівноваги природним шляхом на товстому зразку можна за багато місяців. Тому існує окремий стандарт — ISO 1110, прискорене кондиціонування поліамідів: зразки витримують за 70 °C і 62% вологості, доки вони не наберуть щонайменше 95% своєї рівноважної вологи, а отримана величина близька до рівноваги за 23/50. Якщо в паспорті стоїть «conditioned» — майже завжди мають на увазі саме цей стан, а не занурення.

Висновок простий: перш ніж порівнювати «водопоглинання» двох марок, треба переконатися, що обидва числа виміряні в одному стані. Інакше порівнюють добу занурення однієї марки з насиченням іншої — і роблять хибний вибір.

«Dry as moulded» проти «conditioned»: пастка порівняння

Той самий поділ станів переслідує не лише рядок водопоглинання, а й усю механіку. У серйозному TDS механічні властивості подають щонайменше у двох станах: dry as moulded (DAM, «сухий після лиття» — щойно з форми, майже без вологи) і conditioned (кондиціонований до рівноваги 23/50). Різниця між ними для поліаміду принципова, бо вода працює як пластифікатор: вона підвищує рухливість ланцюгів, і матеріал стає менш жорстким і більш в'язким.

Для склонаповненого PA6 GF30 це виглядає так: модуль пружності при розтягу в сухому стані — приблизно 9 500–11 000 МПа, а на кондиціонованому зразку він падає орієнтовно до 6 000–6 500 МПа (типово для класу — звіряти за TDS). Тобто волога здатна забрати близько третини заявленої жорсткості. Якщо конструктор узяв «сухе» число з паспорта, а деталь працюватиме у вологому повітрі, він переоцінив жорсткість вузла на десятки відсотків.

Сухий після лиття (DAM) ≈9800 МПа Кондиціонований 23/50 ≈6100 МПа модуль при розтягу, МПа
Схематично, типово для класу PA6 GF30. Одна метрика (модуль при розтягу) у двох станах вологості — тональна шкала кобальту. Волога забирає близько третини жорсткості. Конкретні значення звіряти за TDS марки.

Звідси головне практичне правило: порівнювати марки можна лише в однаковому стані. Якщо для однієї марки взято DAM, а для іншої conditioned, порівняння недійсне — і саме так народжуються висновки на кшталт «PA6 нікуди не годиться». Правильний спосіб — брати для обох кандидатів conditioned-рядок, бо він ближчий до реальної експлуатації, або хоча б чесно тримати обидва в DAM і пам'ятати, що на деталі буде гірше.

Що насправді змінює вода: розмір і модуль, а не «відсотки»

Відсоток поглинутої води сам по собі нічого не ламає. Ламають два його наслідки, і саме їх треба закладати у розрахунок.

Перший — розмірна зміна. Поглинута вода розсуває ланцюги, і деталь розбухає. Для поліамідів коефіцієнт лінійного розбухання — приблизно 0,2–0,3% на кожен 1% набраної вологи (типово для класу). Для ненаповненого PA6, що переходить від сухого стану до рівноваги 50% RH, це дає лінійну зміну порядку 0,4–0,8% — для шестерні чи роз'єму з допуском у соті частки міліметра це багато. Ось чому «сухий» вибір роблять не там, де бояться відсотків, а там, де деталь має тримати розмір.

Другий — падіння жорсткості й міцності, про яке йшлося вище: втрата близько 20–35% модуля й міцності при переході до насиченого стану. Обидва наслідки — це напрямок причинності, стабільний для всього класу аліфатичних поліамідів; конкретна величина залежить від марки, наповнення й геометрії, тому її беруть з TDS, а не «зі стелі».

Що дивимось Стан / метод PA6 (ненаповнений) Чому критично для деталі
Водопоглинання, 24 год Занурення, ISO 62 ≈1,5–1,9% Контроль якості, не експлуатація
Водопоглинання, рівновага 23/50 Кондиціонування, ISO 1110 ≈2,5–3,0% Реальний робочий стан у повітрі
Водопоглинання, насичення Повне занурення до рівноваги ≈9–9,5% Лише для деталей під водою
Розмірна зміна Розрахунок від Δвологи ≈0,2–0,3% на 1% H₂O Втрата допуску, заклинювання
Модуль при розтягу DAM vs conditioned ≈9800 → ≈6100 МПа (GF30) Переоцінка жорсткості вузла

Значення типові для класу; звіряти за TDS конкретної марки та станом випробування.

≈9,3%насичення у повному зануренні — стеля, а не робоча точка
≈2,8%рівновага з повітрям 23 °C / 50% RH — реальний робочий стан
0,2–0,3%лінійна розмірна зміна на кожен 1% набраної вологи
≈6100 МПамодуль PA6 GF30 у кондиціонованому стані проти ≈9800 сухого

Скло не «п'є» воду: чому PA6 GF30 поводиться інакше

Тут криється ключ до того, чому склонаповнений PA6 часто перемагає там, де ненаповнений справді програв би. Скловолокно не гігроскопічне — воно взагалі не набирає води. У PA6 GF30 лише близько 70% маси (полімерна матриця) здатні поглинати вологу, тому водопоглинання за масою падає приблизно пропорційно до частки смоли: там, де ненаповнений PA6 бере 2,8% при 50% RH, GF30 візьме менше — орієнтовно на третину.

Але важливіше інше. Розмірну зміну обмежує не тільки менша частка води, а й сама жорстка скловолокниста арматура: волокна працюють як каркас, який фізично не дає матриці розбухати вільно. Тому лінійна розмірна нестабільність GF30 у напрямку орієнтації волокон помітно менша за нестабільність ненаповненого PA6 — попри те, що обидва «поліаміди 6». Це поширена помилка: переносити страх перед 9% з ненаповненої марки на склонаповнену, де і водопоглинання нижче, і його наслідки для розміру придушені каркасом.

Звідси практичний висновок для добору: не всякий «поліамід 6» однаково чутливий до вологи. Ненаповнений PA6 у прецизійній деталі справді ризикований; PA6 GF30 із правильно закладеним допуском на кондиціонований стан у багатьох випадках цілком тримає геометрію.

Коли PA6 GF30 виграє, а коли час переходити на «сухі» марки

Правильна логіка вибору починається не з відсотка водопоглинання, а з питання: у якому стані працюватиме деталь і який у неї допуск.

  • PA6 GF30 достатньо, коли допуск деталі закладено на кондиціонований стан (а не на «сухий» паспорт), середовище — повітря помірної вологості, а не тривале занурення, і потрібні насамперед жорсткість та ціна, а не абсолютна розмірна стабільність.
  • PA6 GF30 достатньо, коли деталь велика й склонаповнена: каркас волокон гасить розбухання, а економіка серії важить більше за десяті частки відсотка вологовмісту.
  • Час переходити на «суху» марку, коли деталь прецизійна й працює у воді чи конденсаті постійно — тут навіть GF30 може вийти за допуск.
  • Час переходити, коли критична стабільність електричних або механічних властивостей у вологому теплі — тоді дивляться у бік Examid® PA12 CF30 (водопоглинання в рази нижче за PA6) або Examid® PA610 CF30 (біо-поліамід — компроміс між сухістю й ціною).

Логіка тут не «PA6 поганий, PA12 хороший», а «різні хімії — різна ціна сухості». PA12 і PA610 платять за низьке водопоглинання довшим вуглецевим ланцюгом і вищою вартістю сировини. Обирати їх варто тоді, коли розрахунок на кондиціонований PA6 GF30 справді не проходить за допуском, а не тому, що когось налякало число 9%. Хімію довголанцюгового біо-поліаміду ми розбирали окремо — див. Поліамід 610 (PA610): біо-поліамід з рицинової олії.

Що перевірити перед серійним запуском

  1. У якому стані заявлено властивості. Знайдіть у TDS позначку DAM або conditioned для кожного числа — і водопоглинання, і модуля, і міцності. Порівнюйте марки лише в однаковому стані.
  2. Який саме відсоток вам показали. Переконайтеся, що берете рівновагу 23/50, а не насичення у зануренні й не 24-годинну пробу. Це різниця в кілька разів.
  3. Допуск закладено на кондиціонований стан. Розрахуйте розмірну зміну від сухого до робочого стану (≈0,2–0,3% на 1% Δвологи) і перевірте, що деталь лишається в допуску після набору вологи, а не тільки-но з форми.
  4. Модуль при реальній вологості. Для розрахунку жорсткості вузла беріть conditioned-модуль, а не «сухе» число з першої сторінки паспорта.
  5. Тестова партія у робочому стані. Кондиціонуйте зразки (за потреби прискорено, ISO 1110) і міряйте критичний розмір та жорсткість саме на них, а не на щойно відлитих.

Експертний розбір: 5 питань, які варто поставити

1. Чому в одному TDS водопоглинання PA6 подано і як 9%, і як 3% — це помилка виробника? Ні, це два різні стани того самого матеріалу. 9–9,5% — насичення у повному зануренні (фізична стеля), 2,5–3,0% — рівновага з повітрям за 23 °C / 50% RH. Виробник дає обидва, бо вони відповідають різним сценаріям: занурення й експлуатація в повітрі. Помилка виникає, коли читач бере стелю насичення за робочу цифру.

2. Якщо деталь ніколи не контактує з водою, чи можна ігнорувати водопоглинання взагалі? Не можна. Поліамід набирає вологу з повітря, а не лише з рідкої води. Навіть у сухому приміщенні за 30–50% відносної вологості PA6 з часом дійде до рівноваги близько 2–3% і відповідно змінить розмір та жорсткість. Ігнорувати можна хіба герметично інкапсульовану деталь; для решти рахують саме рівновагу з повітрям.

3. PA6 GF30 бере менше води, ніж ненаповнений PA6 — звідки саме береться ця різниця? Скловолокно не гігроскопічне, тож у GF30 воду поглинає лише полімерна частина — близько 70% маси. Тому водопоглинання за масою падає приблизно пропорційно до частки смоли. Додатково жорсткий каркас волокон механічно обмежує розбухання, тож розмірний ефект вологи придушений сильніше, ніж сам відсоток води.

4. Чому не можна порівняти дві марки просто за рядком «water absorption» у їхніх паспортах? Бо число залежить від методу й стану: 24-годинне занурення, насичення чи рівновага 23/50 — це різні величини для того самого матеріалу. Якщо в однієї марки взято одну умову, а в іншої — іншу, порівняння недійсне. Спершу зводять обидві марки до одного стану, а вже потім порівнюють.

5. Коли перехід із PA6 GF30 на PA12 чи PA610 справді виправданий, а коли це перестраховка? Виправданий, коли розрахунок деталі на кондиціонований PA6 GF30 не проходить за допуском або за стабільністю властивостей у вологому теплі чи тривалому зануренні. Перестраховка — коли рішення ухвалюють через число 9% без перевірки робочого стану: у багатьох застосуваннях GF30 із допуском на conditioned тримає геометрію, а дорожчі «сухі» марки беруть лише під реальну потребу, а не через страх.

Підсумок

9% реальні, але це стеля насичення у зануренні, а не робоче водопоглинання. Деталь працює в повітрі, де рівновага PA6 — близько 2,5–3,0%, а критична для конструктора величина взагалі не у відсотках, а у двох наслідках: розмірній зміні та падінні модуля на кондиціонованому зразку. Порівнюйте марки лише в однаковому стані, закладайте допуск на робочу вологість — і тоді PA6 GF30 залишається робочим вибором там, де його поспіхом викреслюють через одне гарне число з першого рядка паспорта.

Examid® PA6 GF30 — Базова склонаповнена марка для серійного литтяПорівнювати за conditioned-рядком · каркас GF гасить розбухання · допуск закладати на робочий станУточнити умови поставки →

Examid® PA12 CF30 — Довголанцюговий поліамід, коли потрібна суха стабільністьВодопоглинання в рази нижче за PA6 · для вологого середовища й прецизіїУточнити умови поставки →

Examid® PA610 CF30 — Біо-поліамід: компроміс між сухістю й ціноюП'є менше за PA6, дешевший за PA12 · компроміс для вологих вузлівУточнити умови поставки →

Material Wizard постачає інженерні поліаміди Examid® — від базового PA6 GF30 до «сухих» PA12 і PA610 — надає TDS і CoA на партію та супроводжує підбір марки під клас точності деталі: з рядками dry/conditioned, розрахунком розмірної зміни й планом кондиціонування зразків, а не з одним числом водопоглинання. Локації компанії — Деражня та Харків. Щоб купити з доставкою по Україні або звірити водопоглинання й допуск вашої деталі — уточнюйте у спеціаліста.